Науково-методична робота

III. Науково-методична робота

Розробки уроків по темі: «Вогнева підготовка»

ПЛАН-КОНСПЕКТ

ПРОВЕДЕННЯ УРОКУ ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ

З УЧНЯМИ    11-х    КЛАСІВ

Тема:  "Ведення вогню з місця по нерухомих цілях.”

Мета уроку:

Сформувати в учнів практичні навички ведення вогню із пневматичної гвинтівки по нерухомих цілях.

Навчальні питання

1.  Доведення заходів безпеки.

2.  Підготовка до стрільби лежачи, прицілювання по цілі.

3.  Тренування в стрільбі лежачи по указці Чернова, ПС- 51.

4.  Виконання вправи №1.Ціль-грудна фігура з колами (мішень №4).

Час:  45хв.

Місце: кабінет предмету «Захист Вітчизни», навчальне місце для стрільби.

Метод: розповідь.

Матеріальне забезпечення:  пневматична гвинтівка – 2 шт.; прицільний верстат (ПС-51)- 2 шт.;

указка Чернова- 2 шт.; плакати.

Методичне забезпечення:

Підручник «Захист Вітчизни»;

Настанова по стрілецькій справі;

Курс стрільб із стрілецької зброї;

Витяг з наказу директора школи про проведення стрільби;

Список учнів, ознайомлених з правилами безпеки;

Відомість обліку результатів стрільби.

 Порядок проведення:

1. Вступна частина — 12 хв

1.1. Шикування учнів в одну шеренгу, перевірка за списком та огляд зовнішнього стану учнів, віддача рапорту командиром взводу вчителю предмета «Захист Вітчизни», привітання, виконання команд: «Ставай!», «Рівняйсь!», «Струнко!», «Вільно!».

1.2. Оголошення теми, основної мети та порядку проведення уроку.

1.3. Стройове тренування. Виконання команд: «В одну шеренгу — Ставай!», «Взвод, в дві шеренги — Ставай!». Виконання поворотів ліворуч, праворуч, кругом на місці.

1.4 Тренування у відповіді на привітання начальника на місці.

2. Основна частина — 30 хв

2.1.Доведення заходів безпеки.

Безпека під час стрільби забезпечується :

1.  Точним дотриманням порядку і правил встановлених на стрільбищі або тирі, високої дисциплінованості учасників стрільби.

2.   Перед стрільбою ретельно оглянути все поле , місце проведення заняття     (відсутність людей , тварин , транспортних засобів).

3.   Шоб не допустити нещасних випадків і гарантувати безпеку тих , хто стріляє, і тих, хто перебуває на стрільбищі або в тирі забороняється:

·    вести стрільбу з несправної зброї;

·    брати на вогневому рубежі зброю, торкатися її, підходити до неї без дозволу керівника стрільб;

·   заряджати і перезаряджати зброю без команди керівника;

·   прицілюватися в мішені навіть незарядженою зброєю, якщо біля мішеней перебувають люди ;

·   спрямовувати зброю вбік або назад, а також в людей, в якому б стані зброя не була (незаряджена, несправна, розібрана );

·    виносити заряджену зброю з лінії вогню;

·    перебувати на лінії вогню тим, хто не входить до зміни , що стріляє;

·    залишати на лінії вогню заряджену або з відкритим затвором зброю;

·    використовувати гвинтівки і патрони до них в цілях, не пов’язаних з виконанням програми предмету «Захист Вітчизни».

4.Особи , які не ознайомлені з заходами безпеки до стрільб не допускаються.

5.Зброю можна заряджати тільки на лінії вогню після команди керівника "Заряджай!”.Патрони видаються за розпорядженням керівника стрільби лише на лінії вогню.

6.Під час перевезення (перенесення) навчальної зброї (малокаліберних та пневматичних гвинтівок) вона повинна бути розряджена й обов’язково зачохлена. Переносити зброю у навчальних приміщеннях і на заняттях у полі, у вогневому класі, тирі можна тільки в положення "на ремінь” чи "на плече”.

2.2 Підготовка до стрільби лежачі, прицілювання по цілі.

Правильне приготування до стрільби передбачає стале положення і того , хто стріляє, і зброї. Це має вирішальне значення для влучності стрільби. Найзручнішим положенням для стрільби є положення лежачи, бо воно забезпечує найкращу сталість для стільця і зброї.

    По команді керівника стрільб "до бою” стріляючий приймає положення лежачи на вогневому рубежі і готуються до стрільби, заряджають зброю та доповідають: «ТАКИЙ-ТО, ДО БОЮ ГОТОВИЙ». Положення для стрільби лежачи зі зброї приймається у такий спосіб. Тримаючи зброю у правій руці дуловою частиною вперед, зробити правою ногою повний крок уперед і трохи вправо. Нахиляючись уперед, опуститися на ліве коліно. Потім, обіпершись лівою рукою об землю, опуститися на стегно лівої ноги і передпліччя лівої руки. Лягти на лівий бік і швидко повернутися на живіт, трохи розкинувши ноги в боки носками назовні. Корпус знаходиться під кутом 25-30 градусів до площини стрільби. Зброю кладуть цівкою на долоню лівої руки.

По команді керівника стрільб "ВОГОНЬ”, стріляючий веде вогонь по встановленій цілі.

Після закінчення виконання вправи  ті, хто навчається доповідають керівнику: "ТАКИЙ-ТО СТРІЛЬБУ ЗАКІНЧИВ” .По команді керівника "ЗБРОЮ ДО ОГЛЯДУ” стріляючий  відводить затворну раму, від’єднує магазин перекладає в ліву руку біля цівки горловиною до себе, відводить затворну раму). Після огляду зброї стріляючий переводить її в початкове положення. Далі подається команда "ЗМІНА ВСТАТИ” , по якій стріляючі піднімаються з вогневого рубежу тримаючи зброю в правій руці , самостійно переводячи її в положення "на ремінь”.

2.3. Тренування в стрільбі лежачи по указці Чернова, ПС- 51.

Прицілювання –це надання каналу ствола напряму, необхідного для того, щоб уразити ціль.

При стрільбі з відкритим прицілом для прицілювання необхідно зажмурити ліве око, а правим дивитися крізь проріз прицілу на мушку і встановлювати її таким чином, щоб її верхівку було видно в ценрі прорізу прицілу на одному рівні з краями, Таке положення мушки називається рівною мушкою. Головну увагу приділяють правильному положенню мушки в прорізу прицілу і лише періодично, для уточнення прицілювання, переключають зір на точку прицілювання.

На влучність стрільби суттєво впливає дихання стрільця. Якщо не затримати дихання під час спускання курка, зброя матиме значне коливання по вертикалі і горизонталі, бо приклад при видиху опускається, а ствол піднімається, а при вдиху - навпаки. Щоб цього не відбулося, необхідно в момент прицілювання і спуску курка затримати дихання. Перед спуском курка треба зробити вдих, а потім неповний видих і затримати дихання на 7-10 сек. Цього часу цілком достатньо,щоб правильно прицілитися і зробити плавний спуск курка.

Основою влучного пострілу є поєднання сталого положення зброї, правильного прицілювання і спуску курка. Для чого потрібно після затримки дихання плавно і рівномірно натискати на спусковий гачок, одночасно стежачи за правильним положенням мушки в прорізу і точкою прицілювання. Вказівний палець слід накладати на гачок першим суглобом, а сила тиску пальця повинна бути рівномірно спрямована вздовж осі каналу ствола. При неправильному положенні пальця на гачку сила тиску спрямовується під кутом, що призводить до зміщення зброї, і приціл збивається.

Заняття на навчальному місці №3 проводяться при використанні прицільного верстака, командирського ящика (КЯ), макету АК.

2.4. Виконання вправи №1. Ціль-грудна фігура з колами (мішень №4).

При відпрацюванні цього питання необхідно точно дотримуватись порядку і правил встановлених на стрільбищі або тирі, високої дисциплінованості учасників стрільби.

 3. Завершальна частина — 3 хв

Наголошення теми та навчальних цілей, результатів виконання стрільби.

ПЛАН-КОНСПЕКТ

ПРОВЕДЕННЯ УРОКУ ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ

З УЧНЯМИ    11-х    КЛАСІВ

РОЗДІЛ  III:  ВОГНЕВА ПІДГОТОВКА.

ТЕМА № 3. Ведення вогню з місця по нерухомих цілях і цілях, що з’являються.

Урок 2. Влучність стрільби. Вибір цілі, прицілу та точки прицілювання. Вивчення умов виконання стрільби з автомата (пневматичної гвинтівки). Практичне тренування.

Мета: - нагадати основні заходи безпеки при проведенні стрільб в  тирі та на військовому стрільбищі;

-     навчити учнів вибирати цілі, приціл і точку прицілювання;

-     вивчити умови виконання стрільби з автомата і виконати норматив №1 з вогневої підготовки;

-     виховувати почуття гордості за вітчизняну зброю, впевненість у її надійності та усвідомити необхідність у майстерному володінні зброєю;

            - тренувати, почуття товариськості і колективізму, готовності до взаємодопомоги, виконання бойового завдання, інші високі морально-бойові якості.

Навчальні питання:

1.       Заходи безпеки при проведенні стрільб в тирі та на  військовому стрільбищі.

2.       Влучність стрільби. Приготування, прицілювання і спуск курка.

3.  Вивчення умов виконання стрільби з автомата (пневматичної гвинтівки). Практичне тренування.

Учні мають знати:

-     основні заходи безпеки яки необхідно дотримуватись при проведенні стрільб в тирі та на військовому стрільбищі;

-     прийоми і правила стрільби з автомата;

-     визначати приціл і точку прицілювання у положенні лежачи з упору;

-     що таке рівна мушка і яке її значення при прицілюванні;

-     характерні помилки при прицілюванні і спуску курка, до яких наслідків вони призводять.

Учні повинні вміти:

-     виконувати основні заходи безпеки при проведенні стрільб в тирі та на військовому стрільбищі;

-     визначати приціл і точку прицілювання у положенні лежачи з упору і призводити постріл;

-     виконувати норматив №1 з приготування до стрільби з автомата Калашникова.

Учні повинні засвоїти терміни і поняття:

-         заходи безпеки при проведенні стрільб; організація і порядок проведення стрільби; влучність стрільби; приготування до стрільби;прицілювання» рівна мушка; спуск курка; норматив №1

                з приготування до стрільби з автомата Калашникова.

Місце заняття: шкільний тир.

Час: 45 хв.

Метод проведення уроку: комбінований.

Обладнання: плащ-намет - 2; макети автомата Калашникова -2.

Міжпредметні зв’язки:  фізична культура, фізика.

                                                        Структура уроку

I.      Організаційний момент - 2 хв.

II.  Актуалізація опорних знань і умінь учнів - 8 хв.

III.  Вивчення нового матеріалу – 30 хв.

IV.  Закріплення нових знань і умінь учнів - 2хв.

V.  Підсумок уроку – 2хв.

VI.  Домашнє завдання – 1хв.

                                        Хід уроку

I.                       Організаційний момент – 2 хв.

1.       Шикування взводу в одну (дві) шерен­ги командиром взводу, перевірка за списком та  зовнішнього стану учнів, віддача рапорту вчителю, привітання вчителя (тренування декілька раз – в разі потреби ).

  2.         Стройове  тренування: стройова стійка; повороти праворуч, ліворуч, кругом;

  3.  Оголошення теми, мети та порядку вивчення матеріалу.

  4.   Виконання команди: «Ро­зійдись!», «Сісти за учбові столи!».

II.             Актуалізація опорних знань і умінь учнів – 8 хв.

            Перевірка вивчення і виконання домашнього завдання:

                 - яки міри безпеки встановлюються на військовому стрільбищі з метою запобігання нещасних випадків?

                 -  розкажіть про порядок проведення стрільб на військовому стрільбищі;

                 -  покажіть практично як виконується команда «До бою!».

III. Вивчення нового матеріалу – 30 хв.

1.     Заходи безпеки при проведенні стрільб в тирі та на   військовому стрільбищі.

                                  КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

- заряджати зброю бойовими та холостими патронами до сигналу «Вогонь» (команди керівника, командира);

- направляти зброю на людей, в сторону або у тил стрільбища незалежно від того заряд­жена вона чи ні;

- відкривати та вести вогонь з несправної зброї, несправними боєприпасами або   боєприпасами, які не передбачені таблицями стрільби для даної системи;

- відкривати та вести вогонь за межі небезпечних напрямків;

- відкривати та вести вогонь при піднятому білому прапорі на командному (дільничному) пункті та укриттях (бліндажах);

- відкривати та вести вогонь по бліндажах, незалежно від того, знаходяться у них люди, чи ні, а також по інших спо­рудах (вишках, тригонометричних пунктах та декоративному обладнанню);

- залишати, де б то не було заряджену зброю або передавати її іншим особам;

- залишати на вогневій позиції (місці для стрільби) індивідуальну зброю без команди керівника (командира);

2. Влучність стрільби. Приготування, прицілювання і спуск курка.

                                    Влучність стрільби

   Щоб навчитися влучно стріляти з автомата, необхідно виробити стійкі навички виконан­ня прийомів стрільби. До цих прийомів належать: приготування, прицілювання, спуск курка.

    Приготування до стрільби. Правильне приготування до стрільби передбачає стале положення і того, хто стрі­ляє, і гвинтівки. Це має вирішальне значення для влуч­ності стрільби. Найзручнішим положенням для стрільби є положення лежачи (мал. 1), бо воно забезпечує най­кращу сталість для стрільця і автомата.

    Приготування до стрільби включає такі моменти: при­йняття положення до стрільби, заряджання автомата, прикладка автомата.

    Положення для стрільби лежачи з автомата приймається у такий спосіб. Тримаючи авто­мат у правій руці дуловою частиною вперед, зробити правою ногою повний крок уперед і трохи вправо. Нахи­ляючись уперед, опуститися на ліве коліно. Потім, обіпер­шись лівою рукою об землю, опуститися на стегно лівої ноги і передпліччя лівої руки. Лягти на лівий бік і швидко повернутися на живіт, трохи розкинувши ноги в боки носками назовні. Корпус перебуває під кутом 25-30° до площини стрільби. Гвинтівку кладуть цівкою на долоню лівої руки.

    Заряджання автомата проводиться так: пристигнути магазин, відвісти затвор у крайнє зад не положення і відпустити його.

                      

                                  Мал. 1. Положення для стрільби лежачи з руки

    Прикладка автомата здійснюється таким чином. Лікоть лівої руки відводиться точно під автомат, передпліччя цієї ж руки просовується вперед настільки, щоб цівка лежала не на пальцях, а на долоні лівої руки між великим і вказівним пальцями. Правою рукою взяти приклад і встановити його на плече так, щоб відчувалося прилягання до плеча усього затильника, а його середина впиралась у виїмку плеча. Далі кистю правої руки без напруження охопити шийку приклада, а вказівний палець накласти першим суглобом на спусковий гачок і лікоть вільно опустити на землю (підлогу). Голо­ву трохи нахилити вперед і, не напружуючи шию, праву щоку прикласти до верхньої частини приклада (мал. 1).

     Приготувавшись до стрільби, потрібно перевірити правильність прийнятого положення (мал. 2). Закінчивши прикладку, прицілитись, потім заплющити на декілька секунд очі, після чого, розплющивши праве око (або ліве, якщо стрілець лівша), подивитися, як спрямоване автомат відносно мішені. Якщо мушка відхилилася на­ліво від точки прицілювання, то весь корпус слід подати вліво, не пересуваючи лівого ліктя. Якщо автомат спрямоване вправо, то потрібно зробити те саме, але тепер у правий бік. Якщо автомат спрямоване нижче точки прицілювання, то слід увесь корпус подати назад, не пересуваючи ліктів з місця, і, навпаки, якщо автомат спрямоване вище, то корпус подати вперед. Правильним вважається положення, якщо під час перевірки мушка залишається точно під точкою прицілювання.

    При стрільбі лежачи можна користуватися упором — мішечками з піском чи тирсою (мал. 2). При стрільбі з упора кисть лівої руки кладеться на упор, а на неї кладеться цівка автомата. Корпус зміщується вперед або назад доти, поки не займе зручне для себе правильне положення.

                      

                       

                                Мал. 2. Стрільба лежачи з упором

    У стрілецькій практиці відомий ще один прийом стрільби з упора. Він відрізняється від попереднього тим, що автомат кладеться на упор, а ліва рука підтримує приклад знизу.

  Далі практичне тренування в приготуванні до стрільби. Виконання нормативу №1.

    Прицілювання — це надання каналу ствола напря­му, необхідного для того, щоб уразити ціль. Виконується прицілювання за допомогою прицілу та мушки.

При стрільбі з відкритим прицілом для прицілювання необхідно зажмурити ліве око, а правим дивитися крізь проріз прицілу на мушку і встановлювати її таким чином, щоб її верхівку було видно в центрі прорізу прицілу на од­ному рівні з краями. Таке положення мушки називається рівною мушкою. Головну увагу приділяють правильному положенню мушки в прорізу прицілу і лише періодично, для уточнення прицілювання, переключають зір на точку прицілювання.

    При стрільбі у ціль із чорним кружком («яблучком») рекомендується прицілювання здійснювати з невеликим просвітом, щоб під час прицілювання можна було чітко бачити обріз «яблучка» (мішені) і верхівку мушки. Величина просвіту залежить від особливостей зо­ру стрільця і має бути однаковою при кожному пострілі. Характерні помилки в прицілюванні:   отже, за рівної мушки кулі потрапляють у ціль. Якщо мушка дрібна, то кулі підуть нижче; якщо мушка велика, то кулі підуть вище; якщо мушка спрямована вправо, то кулі підуть управо; якщо мушка спрямована вліво, то кулі підуть уліво. Коли гвинтівка завалюється в той чи інший бік, то відповідно у той бік і вниз буде відхилення.

    На влучність стрільби істотно впливає дихання стріль­ця. Якщо не затримати дихання під час спускання курка, зброя матиме значне коливання по вертикалі і гори­зонталі, бо приклад при видихові опускається, а ствол піднімається, а при вдиху — навпаки. Щоб цього не від­бувалося, необхідно в момент прицілювання і спуску кур­ка затримати дихання. Перед спуском курка треба зробити вдих, а потім неповний видих і затримати дихання на 7-10 секунд. Цього часу цілком достатньо, щоб правильно прицілитися і зробити плавний спуск курка.

    Спуск курка. Основою влучного пострілу є поєднання сталого положення зброї, правильного прицілювання і спуску курка. Можна добре і правильно прицілитися і за­тримати вчасно дихання, але якщо різко натиснути на спусковий гачок, то куля полетить з великими відхилен­нями, бо різкий рух пальця зіб'є наводку. Тому потрібно після затримки дихання плавно і рівномірно натискати на спусковий гачок, одночасно стежачи за правильним положенням мушки в прорізу і точкою прицілювання. Вказівний палець слід накладати на гачок першим сугло­бом, а сила тиску пальця повинна бути рівномірно спря­мована вздовж осі каналу ствола. При неправильному положенні пальця на гачку сила тиску спрямовується під кутом, що призводить до зміщення гвинтівки, і приціл збивається.

IV. Закріплення нових знань і умінь учнів – 2 хв.

         1. Назвіть основні заходи безпеки яки необхідно дотримуватись при проведенні   стрільб в тирі та на військовому стрільбищі.

         2. Назвіть характерні помилки при прицілюванні і спуску курка, до яких наслідків вони призводять.

V.        Підсумок уроку – 2 хв.

      -  Наголошення темі уроку та % досягнення поставленої меті.

         - Оголо­шення оцінок, особисті зауважен­ня, щодо відповіді учнів та       виконання ними стройових вправ, терміни усування недоліків.

VI.  Домашнє завдання – 1 хв.

               Підручник «Захист Вітчизни» ст. 138-145, конспект. Тренувати виготовлення для стрільби лежачи з упору і норматив №1.

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ

ПРОВЕДЕННЯ УРОКУ ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ

З УЧНЯМИ    10-х    КЛАСІВ

Тема:  "Основи стрільби. Способи визначення відстаней до цілей.”

Мета уроку:

Сформувати в учнів поняття про основи стрільби із стрілецької зброї. Вивчити з учнями поняття: постріл, його періоди, прямий постріл, відбій, траєкторія.

Навчальні питання

1.  Основи стрільби. Постріл та його періоди. Прямий постріл.

2.  Початкова швидкість кулі і її вплив на стрільбу.

3.  Способи визначення відстаней до цілей.

Час:  45хв.

Місце:  кабінет предмету «Захист Вітчизни».

Метод: розповідь

Матеріальне забезпечення:  пневматична гвинтівка, комп’ютер, мультімедіа проектор, екран.

Методичне забезпечення:

Підручник «Захист Вітчизни», Настанова по стрілецькій справі, Курс стрільб із стрілецької зброї.

Порядок проведення:

1. Вступна частина — 12 хв

1.1. Шикування учнів в одну шеренгу, перевірка за списком та огляд зовнішнього стану учнів, віддача рапорту командиром взводу вчителю предмета «Захист Вітчизни», привітання, виконання команд: «Ставай!», «Рівняйсь!», «Струнко!», «Вільно!».

1.2. Оголошення теми, основної мети та порядку проведення уроку.

1.3. Стройове тренування. Виконання команд: «В одну шеренгу — Ставай!», «Взвод, в дві шеренги — Ставай!». Виконання поворотів ліворуч, праворуч, кругом на місці.

1.4 Тренування у відповіді на привітання начальника на місці.

 2. Основна частина — 30 хв

2.1. Основи стрільби. Постріл і його періоди. Прямий постріл.

Основи стрільби – це теоретичні положення, знати які необхідно для розуміння процесів, що відбуваються під час стрільби і для засвоєння прийомів стрільби.

Пострілом називається викидання кулі з каналу ствола під дією порохових газів, що утворюються при згоранні порохового заряду. Постріл відбувається за дуже короткий проміжок часу (0,001-0,06 с.). Від удару бойка по капсулі патрона виникає полум’я, від якого загорається пороховий заряд; при цьому утворюється велика кількість дуже нагрітих газів, які збільшуються в об’ємі і створюють високий тиск, що діє в усі боки з однаковою силою. Під тиском газів 250-500 кгс\см в квадраті куля зсувається з місця, врізається у нарізи і набуває обертального руху. Порох продовжує горіти, відповідно кількість газів (об’єм і тиск) в каналі ствола збільшується. Найбільшої величини 2880 кгс/(см у квадраті) тиск газів досягає, коли куля пройде 4-6 см шляху. Потім в наслідок збільшення швидкості руху кулі об’єм закульного простору збільшується швидше, ніж приплив нових газів, і тиск починає падати. До моменту вильоту кулі з каналу ствола тиск дорівнює 300-900 кгс\см у квадраті. Однак швидкість руху кулі в каналі ствола зростає, оскільки гази, хоча і менше, продовжують на неї тиснути. Куля рухається по каналу ствола з безперервно зростаючою швидкістю і викидається на зовні в напрямі осі каналу ствола. Розжарені гази, що витікають з каналу ствола услід за кулею, при зустрічі з повітрям утворюють полум’я й ударну хвилю, яка є джерелом звуку при пострілі. Порохові гази при вильоті кулі з каналу ствола впливають на неї на відстані 10-15 см.

Оскільки тиск газів у каналі ствола діє в усі боки з однаковою силою, при пострілі він не тільки виштовхує кулю вперед, а й відштовхує назад зброю. Рух зброї (ствола) назад під час пострілу називається відбоєм.  Відбій стрілецької зброї  відчувається як поштовх у плече, руку, груди. Дія відбою характеризується величинами швидкості та енергії. Швидкість відбою зброї приблизно у стільки разів менша від початкової швидкості кулі, у скільки разів куля менша від зброї. При пострілі ствол здійснює коливальні рухи – вібрує. В наслідок цього дулова частина ствола у момент вильоту кулі може також відхилятися від початкового положення в будь-який бік(уверх,вниз,праворуч,ліворуч). Величина відхилення збільшується в разі неправильного використання упора для стрільби, забруднення зброї тощо.

У момент пострілу ствол автомата, залежно від кута підіймання, займає певне положення. Політ кулі в повітрі починається по прямій лінії як продовження осі ствола в момент вильоту кулі. Ця лінія називається лінією метання. При вильоті кулі у повітрі на неї діють дві сили:. Сила тяжіння і сила опору повітря. Сила тяжіння дедалі вниз більше відхиляє кулю від лінії метання, а сила опору повітря уповільнює рух кулі в повітрі,  намагаючись перекинути її головною частиною назад. Під дією цих двох сил куля продовжує політ по кривій , що знаходиться нижче від лінії метання. Крива лінія, яку описує центр ваги кулі в польоті в повітрі, називається траєкторією. 

Прямим пострілом називається постріл, у якого траєкторія польоту кулі не піднімається над лінією прицілювання вище цілі на всьому своєму шляху . Практичне значення його полягає в тому , що в напружені моменти бою стрільба може у цьому випадку точка прицілювання вибирається за нижнім обрізом цілі.

Простір за укриттям ,що не пробивається кулею від його гребеня до точки зустрічі, називається прикритим простором. Частина практичного простору , на якому ціль не може бути уражена при даній траєкторії, називається мертвим(неураженим) простором. Частина прикритого простору, на якому ціль може бути уражена , становить уражуваний простір.

2.2. Початкова швидкість кулі та її вплив на стрільбу .

Початковою швидкістю кулі називається швидкість, з якою куля залишає канал ствола, тобто швидкість руху кулі біля точки вильоту. Початкова швидкість кулі – одна з найважливіших характеристик бойових властивостей зброї. Збільшення початкової швидкості збільшує дальність польоту кулі, її пробивну й убивчу дію, зменшує вплив зовнішніх умов на її політ. Величина початкової швидкості кулі залежить від довжини ствола,  маси кулі, маси порохового заряду та інших чинників.

Перешкода        Тип кулі   Дальність стрільби,  (м) Процент нарізних пробоїн, або глибина пробивання

Броня товщиною 7 мм,  кут зустрічі 90 градусів Бронебійно-запалювальна 300 200 50%; 90%

Каска (сталевий шолом) Із сталевим осереддям і бронебійно-запалювальна 900 понад 110080-90%

Бруствер із щільно утрамбованого снігу Усі типии 500 70-80 см

Земляна перешкода з вільно насипаного грунту Усі типии 500 25-30 см

Сухі соснові колоди 20х20 см скріплені у штабелі Із сталевим осереддям і бронебійно-запалювальна     500 150 25 см 30-40 см

Цегляна кладка Із сталевим осереддям і бронебійно-запалювальна   100 12-15 см

2.3. Способи визначення дальності стрільби і застосування формули тисячної для вимірювання кутів і визначення дальності до цілі .

Способи визначення дальності стрільби і застосування формули тисячної.

У стрілецькій практиці для вимірювання кутів користуються не градусами, а  поділками кутоміра – тисячними. Тисячною називається центральний кут, що спирається на дугу, яка дорівнює 1\6000 довжини кола. Якщо коло довільного радіуса розділити на  6000 рівних частин і з’єднати радіусами кінці дуг із центром кола, матимемо 6000 рівних центральних кутів.

Для визначення лінійної величини центрального кута (записується: 0-01) потрібно довжину кола розділити на загальну кількість кутів.

0-01=  2пR\6000  =  6.28R\6000;

Скоротимо на 6,28.  Провівши скорочення, матимемо:  0-01=  1R\955.

У стрілецькій практиці вважається, що радіус кола  R дорівнює дальності (Д) стрільби. Для зручності розрахунків 1R\955 округляють до 1Д\1000.  Тоді: 0-01=  1Д\1000.

Виходячи з цього, можна визначити лінійну величину (В) будь-якого центрального кута, знаючи його кутову величину (К): В  =  КД\1000

З цієї формули:  К  =  В1000\Д;     Д  =  В1000\К;

Це формули тисячної, де:  Д – дальність до об’єкта, що розглядається;  В – лінійні розміри об’єкта, що розглядається;  К – кут, під яким даний об’єкт спостерігається за допомогою приладів (у тисячних).

У бойовій обстановці завжди можна визначити дальність до об’єкта, за яким спостерігають, і встановити необхідний приціл зброї, що дає змогу точніше уражати ціль противника на полі бою, витрачаючи найменшу кількість боєприпасів. Для цього потрібно встановити кутову величину і знати лінійні розміри об’єкта (цілі). Середня висота людини – 1,7 м, ширина  - 0,5 м . Висота танка – 2,7 м, ширина - 3 м. Середня ширина бронетранспортера – 2,5 м.

Кутові величини цілей вимірюються у тисячних за допомогою польового бінокля, або іншого приладу за кутомірними шкалами.

Величина однієї великої поділки на шкалі дорівнює 10 тисячним, малої – 5 тисячним.

Наприклад: кутова величина танка, за яким спостерігають у бінокль, дорівнює двом великим поділкам шкали бінокля. Встановлюємо відстань до танка – дальність:

Д  =  3х1000\20  =  150 м

Кутові величини цілей вимірюються за допомогою підручних предметів ( лінійки, олівця, коробки сірників), а також пальців руки. Для цього треба знати їх значення в тисячних. 1 мм лінійки  =  0-02 (двом тисячним); круглий олівець має діаметр – 0-12;  коробка сірників : довжина – 0-90; ширина – 0-50; висота – 0-30;  пальці руки: великий – 0-40; вказівний – 0-30,  мізинець – 0-20;  предмет слід тримати на відстані 50 см від ока.  Наприклад: на полі бою до вас наближається противник, ширина його фігури перекривається 5 мм лінійки. Визначаємо відстань до нього:

Д  =  0,5х1000\10  =  50 м

Визначити дальність до цілей за допомогою прицільного пристрою автомата. Мушка автомата на певній відстані перекриває певний відрізок; це криюча величина мушки. Мушка автомата на відстані 100 м перекриває 25 см, на 200 м – 50 см,  на 300 м  - 75 і т.д. Використовуючи значення криючої величини мушки можна визначити відстань до цілей противника, наприклад :  мушка автомата в 2 рази більша за ширину фігури людини (0,5 м), отже, мушка перекриває 1 м, відстань у даному випадку до людини становить 400 м.

3. Завершальна частина — 3 хв

Наголошення теми та навчальних цілей, завдання на наступний урок: оформлення зошитів, вивчення основ стрільби.

ПЛАН-КОНСПЕКТ

ПРОВЕДЕННЯ УРОКУ ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ

З УЧНЯМИ    10-х    КЛАСІВ

      Тема: Пневматична гвинтівка.

Мета: Ознайомити учнів з класифікацією пневматичних гвинтівок, загальною будовою гвинтівок ІЖ-38 та призначення основних механізмів і деталей; видами та будовою куль.

План

І. Організація учнів класу.

Шикування класу. Перевірка присутніх на уроці (доповідає командир класу).

ІІ. Актуалізація знань та мотивація навчальних досягнень.

Вступне слово вчителя, перевірка знань учнів, набутих на попередніх уроках. Перевірку вчитель проводить за допомогою опитування.

ІІІ. Мотивація теми та завдань уроку.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Обговоріть, яке основне призначення пневматичної  гвинтівки.

Пневматична гвинтівка — це зброя, призначена для ураження цілі на віддалі кулею, що приводиться в рух енергією стиснутих газів або повітрям.

Пневматичною зброєю називають різновид стрілецької, у якому для добутку пострілу використається газ, що перебуває під тиском. «Пневматичний» – слово грецького походження й позначає «подих», «вітер».

Пневматична зброя на сьогоднішній день в основному застосовується для розважальної й спортивної стрілянини, а також для полювання на дрібних звірів і птахів, так що його потужність невелика. Хоча, у теорії, меж потужності в пневматичної зброї немає. Пневматична зброя відомо з давніх часів, приміром, пневматичні гвинтівки використовувались людством ще з одинадцятого століття. Причому в ті часи вважалися бойовою зброєю. І по сьогоднішній день серед всіх аматорів стрілянини цей вид зброї користується великою популярністю.

Найпоширенішими є пневматичні гвинтівки калібру 4,5 мм, до того ж, в Україні згідно законодавства, для придбання цих гвинтівок не потрібні спеціальний дозвіл і реєстрація. В основному, них купляють для розважальної стрілянини й тренувань.

Типи пневматичних гвинтівок:

Ø газобалонного типу – вони стріляють за рахунок балонів з вуглекислим газом (CO2). Такий вид зброї найбільше підходять аматорами стрілянини для розваги й полювання.

Ø пружинно-поршневі гвинтівки – в неї є потужна пружина, що розтискається при пострілі й виштовхує повітря, що надає руху кулі.

Ø мультикомпресіонні гвинтівки – у яких треба зробити трохи качків важелем для накачування повітря в балон перед пострілом.

Ø компресійні гвинтівки PCP (накачують попередньо насосом високого тиску). Із всіх видів вони вважаються найбільш підходящими для полювання. Правда, вартість їх висока.

Мультикомпресіонні гвинтівки можна розбити на два додаткових підкласи, які варіюються в залежності від того, чи є в гвинтівці регулятори тиску, які дозволяють рівномірно і економічно витрачати запас повітря, роблячи все постріли однаковими по потужності. У разі якщо такого регулятора немає, то постріли,які йдуть останніми, будуть трохи слабше перше, що так чи інакше негативно позначиться на дальності і точності стрілянини.

По своєму призначенню пневматичні гвинтівки ділять на:

·        гвинтівки для розваг і тренувань;

·        спортивні гвинтівки;

·        зброя для полювання.

Гвинтівки першої групи гарні тим, що по своїй потужності вони не можуть заподіяти серйозного збитку людському здоров'ю, тому їх можна здобувати всім аматорам постріляти в дружній компанії. Коштують вони порівняно недорого.

До гвинтівок для занять професійним спортом пред'являється більше вимог, тому вони відповідно, потужнішій коштують дорожче.

Пневматичні гвинтівки, призначені для полювання на дрібну дичину, можуть мати калібр до 6, 35 мм. Причому для їхнього придбання вже потрібно дозвіл або спеціальна ліцензія. Правда, дійсні аматори полювання все-таки, як правило, віддають перевагу вогнепальній зброї.

Сьогодні вибір пневматичної зброї в нашій країні досить велика і його популярність росте. Тому є кілька причин. Основна з них – це можливість вправи в стрілянині при відсутності спеціального тиру продовж року.

Пневматична гвинтівка пружинно-компресійного типу, належить до наймасовіших моделей: до сьогодні випущено близько 2,2 млн одиниць. Відрізняється простотою й високою надійністю.

Однозарядна пружинно-поршнева гвинтівка моделі ІЖ-38 обладнана нарізним сталевим стволом. Для стрільби з неї використовуються лише свинцеві кулі. Гвинтівка ІЖ-38 призначена для початкового навчання із стрільби та тренування стрільців.

Пневматична гвинтівка ІЖ-38 (загальний вигляд)

Відкритий приціл — з мікрометричним регулюванням за горизонталлю й вертикаллю і змінюваною довжиною прицільної лінії. Є автоматичний запобіжник, блокувальний спусковий гачок. Мушка закрита (нерухома), положення цілика регулюється за вертикаллю й горизонталлю мікрометричними гвинтами. Регулюється довжина прицільної лінії.

Загальна будова гвинтівки ІЖ-38 і призначення основних механізмів і деталей.

Ствол – призначений для спрямування польоту кулі.

Ствольна коробка – призначена для розміщення пневматичного насосу і спускового механізму.

Спусковим механізмом – здійснюють спуск пружини з бойового зводу.

Прицільний пристрій – служить для спрямування гвинтівки в ціль і надання їй потрібного кута прицілювання.

Ложе – з'єднує усі частини гвинтівки, слугує для зручності при стрільбі: має приклад, шийку, цівку.

 

Будова пневматичної гвинтівки ИЖ-38: 1 - ствол; 2 - приціл; 3 - вісь ствола; 4 - прокладка ствола; 5 - ствольна коробка; 6 - поршень; 7 - бойова пружина; 8 - колодка спускового механизму; 9 - штіфт колодки; 10 - ложа; 11 - гвинт ложи задній; 12 - гачок спусковий; 13 - шептало; 14 -- важель блокировки;15 - важель взводу; 17 - манжета; 18 - шарнір; 19 - клин; 20 - ригель; 21 -- пружина ригеля; 22 - вісь шарніра; 23 - мушка.

ТАКТИКО - ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ

Калібр, мм	4,5
Початкова швидкість кулі, м/с	до 110
Вага, кг	2,8
Довжина, мм	1050
Довжина ствола, мм	450
Матеріал прикладу	пластик

Будова набоїв. Кульки.

Для стрільби з пневматичної гвинтівки використовуються свинцеві кулі калібру 4,5 мм.

За конструкцією вони бувають:

«Гостроносими» – у них найбільш полога траєкторія, завдяки малому коефіцієнту лобового опору, гарна проникність і зупинний ефект. Пулька всередині порожня, зроблена з м'якого свинцю, завдяки чому добре плющится і всю кінетичну енергію віддає цілі, а не забирає із собою, пройшовши навиліт.

Сферичні із залитим носиком – вони більш точні. Точність у них трохи вище, але плющаться вони гірше «гостроносих» і, як наслідок, зупиняюча сила у них менше.

Коли в процесі тривалої та інтенсивної експлуатації гвинтівки потужність починає знижуватися (на жаль, цей процес неминучий, адже навіть алмаз і той з часом стирається), то треба міняти не тільки пружину, але і манжету.

Заряджання пневматичної гвинтівки виконують так:

§  Зведення здійснюється «переломом» ствола, рухом донизу-назад-уперед-догори;

§  При зведенні відкривається казенний зріз ствола для ручного заряджання кулі;

§  Має блокування від випадкового пострілу в момент зведення при не повністю замкненому каналі ствола.

Дульна енергія. Як правило, цей показник вимірюється в джоулях. Під цим визначенням мається на увазі кінетична енергія, яку має боєприпас на виході зі ствола. Цей параметр стоїть на першому місці за важливістю аж ніяк не просто так, а в силу того, що він надає прямий вплив на те, якою дальністю і точністю стрільби буде мати пневматична гвинтівка, а також саме він стає вирішальним у юридичних питаннях, пов’язаних з цим видом зброї. На основі характеристики дуловій енергії гвинтівки розбиваються на спортивні та мисливські. І, якщо першу може придбати практично будь-який бажаючий, то мисливську гвинтівку вам продадуть лише за наявності відповідної у вас ліцензії. Більш того, мисливська рушниця підлягає обов’язковій реєстрації.

Необхідно пам'ятати, що зброю можна заряджати тільки на лінії вогню після команди керівника «Заряджай!». Кульки видаються за розпорядженням керівника стрільби лише на лінії вогню. Якщо результати влучання перевіряються після кожного пострілу, то видають лише по одній кульки.

V. Підсумки уроку. Оцінювання.

VІ. Домашнє завдання.

Опрацювати §15, стор.101 – 102, підібрати матеріал щодо використання різних видів гвинтівок у Збройних Силах.

ПЛАН-КОНСПЕКТ

ПРОВЕДЕННЯ УРОКУ ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ

З УЧНЯМИ    10-х    КЛАСІВ

Тема:  “Стрілецька зброя та поводження з нею. Заходи безпеки при проведенні стрільб із стрілецької зброї.”

Мета уроку:

Сформувати в учнів поняття про стрілецьку зброю та необхідність дотримання заходів безпеки при проведенні стрільб із стрілецької зброї

Навчальні питання

1.           Призначення та бойові властивості автомата.

2.           Загальна будова головних частин та механізмів автомата, принцип їх роботи.

3.           Порядок неповного розбирання та складання автомата.

4.           Підготовка автомата до стрільби.

5.           Можливі затримки у стрільбі т способи їх усунення..

6.           Заходи безпеки під час поводження з автоматом і патронами.

Час:         45хв.

Місце:     кабінет предмету «Захист Вітчизни».

Метод:    розповідь

Матеріальне забезпечення:

макет автомата Калашнікова,

стенд «Будова АК»,

комп’ютер,

мультімедіа проектор,

екран.

Методичне забезпечення:

Підручник «Захист Вітчизни».

Порядок проведення:

1. Вступна частина — 12 хв

1.1. Шикування учнів в од­ну шеренгу, перевірка за спис­ком та огляд зовнішнього стану учнів, віддача рапорту командиром взводу вчителю предмета «Захист Вітчизни», приві­тання, виконання команд: «Ста­вай!», «Рівняйсь!», «Струнко!», «Вільно!».

1.2. Оголошення теми, осно­вної мети та порядку проведен­ня уроку.

1.3. Стройове тренування. Ви­конання команд: «В одну шерен­гу — Ставай!», «Взвод, в дві шеренги — Ставай!». Виконання поворотів ліворуч, праворуч, кругом на місці.

1.4 Тренування у відповіді на привітання начальника на місці.

2. Основна частина — 30 хв

2.1. Призначення та бойові властивості автомата.

Розповідаю учням про призначення та бойові властивості автомата.

Автомат Калашникова є індивідуальною зброєю і призначений для знищення живої сили й ураження вогневих засобів противника. Для ураження противника у рукопашному бою до автомата прикріплюється штик-ніж. Вогонь ведеться автоматичний або одиночний. Автоматичний вогонь є основним: він ведеться короткими (до 5 пострілів) і довгими (до 10 пострілів) чергами або безперервно.

Бойові властивості АК:

Калібр ствола, мм – 7,62

Прицільна дальність стрільби, м – 1000

Найдієвіший вогонь, м – 400

Дальність прямого пострілу, м:

    по нерухомій цілі – 350

    по     рухомій цілі – 525

Темп стрільби, п/хв. – до 600

Бойова швидкострільність, п/хв.:

    одиночними – 40

    чергами        –100

Вага із зарядженим магазином, кг – 3,6

Вага штик-ножа – 450 г

Місткість магазину, патронів – 30

Гранична дальність польоту пулі – 3000 м

Убивча дальність кулі, м – 1500

Початкова швидкість кулі, м/с – 715

Вага патрона, г – 16,2

2.2. Загальна будова головних частин та механізмів автомата, принцип їх роботи.

АК складається з:

-                Ствол зі ствольною коробкою;

-                Прицільний пристрій і пістолетна рукоятка;

-                Кришка ствольної коробки;

-                Затворна рама з газовим поршнем;

-                Затвор;

-                Поворотний механізм;

-                Газова трубка зі ствольною накладкою;

-                Ударно-спусковий механізм;

-                Цівка;

-                Магазин;

-                Компенсатор.

У комплект АК входять:

-                Штик-ніж, приладдя, ремінь, шомпол і сумка для магазинів.

Автоматична дія автомата АК будується на використанні порохових газів, що відводяться від каналу ствола до газового поршня затворної рами.

Ствол служить для спрямування польоту кулі, він має чотири нарізи, які йдуть зліва вгору направо, вони необхідні для надання кулі обертального руху. Проміжки між нарізами називаються полями. Відстань між двома протилежними полями називається калібром. У казенній частині канал гладенький і називається патронником.

Прицільний пристрій необхідний для наведення АК при стрільбі по цілях на різні відстані.

Кришка ствольної коробки потрібна для запобігання забруднення частин і механізмів, розміщених у ствольній коробці. З правого боку вона має ступінчастий виріз для проходження відстріляних гільз назовні і для руху рукоятки затворної рами, а позаду  – отвір для напрямного стержня поворотного механізму.

Приклад і пістолетна рукоятка забезпечують зручність дії АК при стрільбі. Він має антабку для ременя, гніздо для каналу з приладдям і затильник з кришкою над гніздом. У гнізді приклада закріплено пружину для виштовхування пенала.   

Затворна рама з газовим поршнем служить для приведення в дію затвора та ударно-спускового механізму.

Вона має:

-                канал для затвора;

-                запобіжний виступ;

-                виступ для спускання важеля автоспуску;

-                паз для відгону ствольної коробки;

-                рукоятка;

-                паз для відбивного виступу;

-                фігурний виріз;

-                газовий поршень.

Затвор служить для засилання патрона у патронник, закривання каналу ствола, розбивання капсуля і викидання з патронника гільзи патрона.

Він має:

-                головний виступ;

-                отвір для вісі викидача;

-                виріз для викидача;

-                виріз для дна гільзи;

-                бойовий виступ;

-                повздовжній паз для відбивного виступу;

-                пружину викидача;

-                вісь викидача;

-                шпильку.

Поворотний механізм необхідний для повернення затворної рами із затвором в попереднє положення.

Він має:

-                поворотну пружину;

-                напрямний стержень;

-                пересувний стержень;

-                муфту.

Газова трубка із ствольною накладкою призначена для спрямування газового поршня і для захисту рук від опіків при стрільбі.

Вона має:

-                напрямні ребра для газового поршня;

-                передню з’єднувальну муфту;

-                ствольну накладку;

-                задню з’єднувальну муфту;

-                виступ.

Ударно-спусковий механізм призначений для спуску курка з бойового  або із зводу автоспуску, нанесення удару по ударнику, забезпечення ведення автоматичного чи одиничного вогню, припинення стрільби, для запобігання пострілів при незапертому затворі і для постановки АК на запобіжник.

Він має:

-                курок;

-                бойову пружину;

-                спусковий гачок;

-                шептало одиночного вогню;

-                пружину шептала одиночного вогню;

-                автоспуск;

-                пружину автоспуску;

-                уповільнювач курка;

-                пружину уповільнювача курка;

-                перевідник;

-                вісі.

Цівка служить для зручності дії з автоматом і захисту рук від опіків.

Магазин призначений для розміщення патронів і подачі їх у ствольну коробку.

Він має:

-                корпус;

-                кришку;

-                стопорну планку;

-                пружину;

-                подавач;

-                опорний виступ;

-                загін.

Штик-ніж прикріплюється до автомата перед атакою і призначений для ураження противника в рукопашному бою, а також використовується як ніж, пилка і ножиці.

Він має:

-                лезо;

-                різальне ребро;

-                отвір;

-                пилку;

-                загін;

-                ремінь;

-                кнопку;

-                запобіжний виступ;

-                повздовжній паз;

-                гвинт наконечника;

-                рукоятку;

-                кільце.

Піхви складаються з підвіски с карабінчиками, пластмасового корпуса, упору, виступу – вісі.

2.3.  Порядок неповного розбирання та складання автомата.

Розбирання автомата може бути повним і неповним. Повне розбирання автомата  здійснюється для чищення його при значному забрудненні. У всіх інших випадках виконується неповне розбирання.

Неповне розбирання автомата виконується так:

-                відокремити магазин:

-                вийняти пенал з приладдям;

-                відокремити шомпол;

-                відокремити дулове гальмо-компенсатор;

-                відокремити кришку ствольної коробки;

-                відокремити поворотний механізм;

-                відокремити затворну раму із затвором;

-                відокремити затвор від затворної рами;

-                відокремити газову трубку зі ствольною накладкою.

Складання автомата здійснюється в зворотному порядку.

2.4. Підготовка автомата до стрільби:

Для підготовки автомата необхідно:

-                провести чищення ;

-                оглянути автомат у розібраному вигляді і змастити його;

-                оглянути автомат у зібраному вигляді;

-                оглянути магазин;

-                безпосередньо перед стрільбою протерти насухо канал ствола, нарізну частину і патронник.

Підготовка бойових патронів проводиться перед стрільбою, перевіряється, чи немає в гільзах іржі і погнутостей, чи не хитається в дульці гільза, чи немає на капсулі зеленого нашарування і чи не виступає капсуль вище поверхні гільзи, чи немає серед бойових патронів навчальних.

2.5. Можливі затримки у стрільбі т способи їх усунення.

Внаслідок забруднення механізмів, спрацювання частин, недбалого поводження з автоматом, а також через несправність патронів можуть виникнути затримки при стрільбі.

¨            Неподача патрона: 

-                перезарядити автомат і продовжувати стрільбу;

-                замінити магазин;

-                відправити автомат у ремонтну майстерню.

¨            Утикання патрона:

-                утримуючи рукоятку затворної рами, видалити патрон, що уткнувся, і продовжувати стрільбу;

-                при повторенні затримки замінити магазин.

¨            Осічка:

-                перезарядити автомат і продовжувати стрільбу;

-                при повторенні затримки оглянути і прочистити ударник і ударно-спусковий механізм, якщо вони поламані або спрацьовані, відправити у ремонтну майстерню.

¨            Невиймання гільзи:

-                відвести рукоятку затворної рами назад і, утримуючи її в задньому положенні відділити магазин і вийняти уткнуний патрон;

-                вийняти затвором або шомполом гільзу з патронника, продовжувати стрільбу;

-                при повторній затримці прочистити патронник і патрони;

-                оглянути і прочистити від бруду викидач і продовжувати стрільбу;

-                в разі несправності викидача автомат відправити у ремонтну майстерню.

¨            Невикидання гільзи:

-                відвести рукоятку затворної рами назад, викинути гільзу і продовжувати стрільбу;

-                при повторній затримці прочистити газові шляхи, частини, що гнуться, змастити;

-                при несправності викидача автомат відправити у ремонтну майстерню.

2.6. Заходи безпеки під час поводження з автоматом і патронами:

·              перед початком занять перевірити, чи він не заряджений;

·              перед спуском курка автомат тримати під кутом;

·              категорично забороняється направляти автомат на людей, незалежно від того, заряджений він чи ні;

·              після занять автомат ставиться на запобіжник;

·              при споряджені магазина навчальними патронами не допускати  ударів по капсулю патрона;

·              забороняється використовувати патрони з осічкою в навчальних цілях.

3. Завершальна частина — 3 хв

Наголошення теми та навчаль­них цілей, завдання на наступ­ний урок: оформлення зошитів, вивчення бойових властивостей, порядку неповної розбори та зборки автомату.

Конструктор автомата Калашников Михайло Тимофійович

АК-47М

АК-74М

АК-74В

АК-105

Ручний кулемет Калашникова